Але, народ, шо я вам буду розповідати! Відбулось в моєму житті таємне пригода, про яку давно мріяв, але ніколи не гадав, що зможу це зробити. Вийшло так, що я купила кетамін і вирішила поїхати в Дубаї трохи покататись на хвилях екстазу. Маю вам сказати, цей досвід був неймовірним і зашкалюючим!
Щоб все почалося, я заклала кет на одній з великих вечірок у місті. Коли з'явився знайомий ділер, в мене вже були готові диски екстазу, які я замовила заздалегідь. Очікування були неймовірними, і я не могла дочекатися, коли зможу відчути галюциногенну силу цих таблеток.
Отже, минула ніч нашого веселощів, і настала пора розпочинати кутити та сидіти бездельничати на пляжі Дубаю. Взяла з собою передатчик, щоб підтримувати зв'язок з друзями в телеграммі. Все було зумовлено тим, що я не хотіла бути зовсім сама у цьому шаленому пригоді.
Я включаю музику на своєму телефоні і починаю розмову зі своїми транками. Ми обговорюємо, які ми розумні і яскраві, коли знаходимося на хімічному хмелі. Втім, відразу після цієї розмови я вирішую, що ми просто уявляємо цю розумність і насправді просто виглядаємо як придурки, які прагнуть забути про реальний світ.
Я відходжу у власний світ і відчуваю, як екстаз починає діяти. Мої почуття проявляються у всій своїй величі. Колірні схеми починають змінюватися, а звуки набувають нового сенсу. Мені здається, що я стаю майже невидимою, як гострий лезо.
Я продовжую отримувати нові повідомлення в телеграмі від моїх друзів. Вони запитують, як у мене справи, і я можу лише засміятися над цим питанням. Насправді, у мене жодних справ - я просто хочу насолоджуватися своїм психоактивним пляшечком насолоди.
Я вирішую вийти на вулицю і прогулятися вздовж пляжу. Мої сенсори заповнюються екстазом, і мені здається, що я можу літати. Таке відчуття неймовірно веселе, і я хочу випробувати на собі кожен момент цього плавного переливання кольорів та звуків.
Потягнувшись за шортиками, я відчуваю на руках пісок, який нагадує мені про вічний рух часу. І хоча цей момент може здатися незначним, для мене він має велике значення. Він нагадує мені, що я тут і зараз, а не вперед, або назад в часі.
Мій світ стає все більш ілюзорним, коли я поглядаю на хмари, що утворюються в голові. Я споглядаю на них, як на фарбу, яка поступово тече моїми венами. Це єдиний спосіб знову з'єднатися з реальним світом і відчути себе присутнім у реальності.
Мої друзі продовжують висилати мені тисячі повідомлень в телеграмі, але вони мабуть не розуміють, що я їх навіть не читаю. Вони просто не можуть розібратися, що головне, що зараз відбувається у моїй голові, це якісь інші, зовсім нереальні речі.
Нарешті, коли ефект галлюциногенів затихає, я повертаюся до реальності і реалізовую, що я в Дубаї. Мій досвід був незабутнім, і я відчуваю, що стала трохи мудрішою, але чи варто було за це так дорого платити?
В загальному, як наркоман комік, варто сказати, що цей досвід з кетаміном в Дубаї залишиться зі мною назавжди. І хоча, можливо, я не раджу всім спробувати галлюциногени, але він точно вартий уваги для тих, хто хоче дізнатися більше про себе та свої можливості.
Как я купил кетамин и стал супергероем помоек
Это было дурное решение, но жинка бросила, деньги закончились, а друзья ушли в нирвану кокаина. Чего остается ожидать от жизни безпарольных людей, как не фичи наркомании? Ну, я и решил купить кетамин и променять свою жалкую жизнь на приключения на краю атома.
Закладки, фичи... все это слова, которые стали моими спутниками в этих пурпурных искажениях реальности. Каждый фантик был обетованием расслабления, каждая доза была шансом догнаться до блаженства, которое мне так не хватало в повседневной жизни.
Я отпускался одновременно с бросанием сознания в поток мелькающих красок и звуков. Бескрайний космос моих фантазий принимал меня с распростертыми объятиями, и я становился супергероем помоек, защищающим город от вредителей и превращающим обычные мусорные контейнеры в сверкающие башни.
Но со временем закладки перестали быть моими верными спутниками, и я понял, что нужно что-то новое, что-то более мощное, чтобы продлить мои экстатические странствия.
И вот однажды, когда я наглотался колес в парке, мне подошел старик в кожаной куртке, который предложил фичу, о которой я раньше не слышал. Он сказал, что у него есть кристаллы нирваны, которые способны открыть мне новые грани пространства и времени.
|
"Хей, чувак," - сказал старик, "Я знаю, что ты ищешь что-то особенное. Это будет твоя лучшая поездка, обещаю." |
Я подумал, на что мне это грозит? Ведь я уже принимал все возможные дозы, но ничто не могло сравниться с этим новым предложением. Я взял кристаллы и вдохнул атмосферу искушения.
Волны эйфории обрушились на меня, словно я стал неким межгалактическим супергероем, способным переноситься из одной точки вселенной в другую всего лишь моргнув глазами. Я бросился в сражение с канализационными монстрами и засверкал ярче солнца на рассвете.
Ах, нирвана! Вот где настоящий "кайф"!
Но, к сожалению, даже это не могло продлиться вечно. Порошок в фантике закончился, и я остался один на своем обычном месте - в помойке, где я и провел большую часть своей жизни.
Я понял, что супергероем помоек я останусь только в своих наркоманских фантазиях. И хотя я могу утопать в бесконечной океане наркотического безумия, я решил отказаться от этого. Ведь настоящая сила заключается не в том, чтобы сбегать от реальности, а в том, чтобы принять ее и бороться с ней.
Так что я выбрал дорогу выздоровления. Мне может быть не так круто, как быть супергероем помоек, но я нашел себя в реальном мире, где даже самые маленькие победы делают меня счастливым. Я стал героем своих собственных помоек, и никакая доза не может сравниться с этим чувством. Просто поверьте в себя и боритесь за свою настоящую нирвану.